Сейчас нужно спасать архитектурно-историческую СРЕДУ старого города, которая создавалась не одним поколением херсонцев. Над сохранением этой среды, можно сказать, "души города" работали целые институты (как Херсонские так и Киевские). Вначале нужно правильно выполнить АРХИТЕКТУРУ! А в правильной архитектуре газоны обязательно будут! Вспомнилось выражение: Архитектура - застывшая музыка. Так вот, нужно сыграть легкий Херсонский джаз... (М.Вустянский, член диалоговой группы)

пʼятницю, 8 липня 2011 р.

Пам'ятник зберігають? Реставрують? Як приймалося рішення?



Зазвичай відкриття інформації має дати відповіді на питання.
В цьому випадку - навпаки. Чим більше інформації поширюються, тим більше запитань постає.

- Так де ж був пам"ятний знак: у безпосередній близькості до будівельного майданчику чи на місті котловану? А якщо вірно друге, то де рішення про виділення цієї землі?
- Ким і, головне, коли приймалося рішення про реставрацію пам"ятки? До демонтажу чи після нього? Де документи?
- Якщо укладено договір про відповідальне зберігання, то на підставі чого йдуть розмови про реставрацію?
- Якщо для зберігання рештків пам"ятки не потрібно спеціальних умов, то навіщо його було відвозити аж на Шуменський? Хіба в центрі міста бракує, приміром, музеїв?
- Ким і на підставі чого визначено підрядника для реставраційних робіт? Хто оплачуватиме ці роботи? Де документи?

середу, 6 липня 2011 р.

Міста втрачають обличчя: Львів

На жаль, Львів часто стає жертвою бездумного руйнування старого задля нового, не завжди вдалого й виправданого макіяжу. Передусім ідеться про заповнення порожнеч (чи створення таких порожнеч-дір через зруйнування старої будівлі) новобудом, який різко контрастує з навколишнім архітектурним контекстом, назавжди руйнує ансамбль, змінює простір, а відтак і людські відчуття й переживання у цьому просторі.


Дзеркало тижня

вівторок, 5 липня 2011 р.

Рятувати будинки столиці будуть історичні особистості

Біля старовинних будівель Києва з`являться інформаційні стенди, які розкажуть і покажуть відомих людей і події з ними пов`язані. Це має привернути до них інтерес киян і врятувати самі будівлі від руйнування та зносу.
Перші інформаційні стенди з`явилися біля готелю «Лейпциг» 1 липня. На них зображені Михайло Грушевський, Володимир Маяковський, Михайло Булгаков та інші відомі кияни, які жили в цьому готелі.
Активісти планують провести наукові дослідження історії будівель Києва. Вони звернулися до Київради з проханням встановити меморіальні та інформаційні дошки.
Організатори акції будуть боротися проти байдужості киян і «спроб радянської влади, і влади нинішньої, розділити історію і реальність».
Стенди для будуинків обйдуться в 300 гривень.
Наступний крок - встановлення таких же стендів біля «проблемних будинків».
Всіх небайдужих киян закликають прийняти участь у проекті - розповісти про історичні будівлі, які знаходяться в жалюгідному стані або допомогти з дослідженням їх історії. Щоб отримати результат, потрібно викласти все в письмовому вигляді і надіслати поштою до комісії Київради з питань культури і туризму. Головне - впевнитися, що лист зареєстрований, тоді комісії доведеться реагувати.

Київ.comments.ua 

Экологические вопросы: Украине вынесено третье предупреждение

Рішення 4-ї сесії наради Сторін щодо України втретє підтверджує ігнорування Україною рекомендацій щодо належного впровадження положень Оргуської конвенції щодо участі громадськості, висловлених визнаними незалежними експертами у сфері екологічного права, які формують Комітет. Враховуючи такий стан речей, на 4-й сесії наради Сторін уряду України було винесено попередження.

Детальніше

До дня архітектури - втрачаємо обличчя

Один із культурно історичних центрів півдня України перетворився на середньовічне азіатське місто. Вузькі вулиці, заплутані провулки, відсутність єдиної архітектурної системи. На жаль, це і є сучасний Херсон.

Старі херсонські листівки

коли дерева були великими молодими... або - просто були:

старий Херсон

неділю, 3 липня 2011 р.

решение горсовета "О создании страхового фонда документации"

24 июня на IX сессии горсовета принято решение "О создании страхового фонда документации". Согласно этому решению каждый, кто проводит строительство, проектирует и выполняет ещё целый ряд работ – обязан делать копию ключевой документации на микропленку. Разумеется, делать такое копирование сможет лишь одно конкретное коммунальное предприятие. И брать за свои услуги оно будет совсем не маленькую цену: копирование пакета документации обойдется в несколько сотен гривень.
Как пояснил мэр, создание такой вот системы резервного копирования – требования Кабинета министров. Вот только мэрии многих украинских городов, беспокоящиеся, чтобы людям не приходилось платить за совершенно бессмысленную процедуру, попросту проигнорировали требования правительства и отклонили подобные проекты. Заставить совет принять такое решение правительство не может, так что, кроме возможного нагоняя для Владимира Сальдо, никакого вреда от отсутствия такой системы быть не может. 

Газета "Вгору"

Президент України закликав активніше зберігати культурну спадщину і навів у приклад досвід киян

Президент  України Віктор Янукович вважає, що Громадська гуманітарна рада повинна приділити більшої уваги питанню збереження національної культурної спадщини. «Я вважаю, що нашій Громадській раді треба також створити робочу групу, яка цим питанням зараз опікувалася б. Я переконаний, що це наш спільний обов’язок – підняти цю роботу на належний рівень», – заявив Віктор Янукович на засіданні Громадської гуманітарної ради.
Президент зауважив: якщо, наприклад, у Києві люди ще виходять на захист історичних пам’яток, то в більшості регіонів України вони вже звикли до того, що «культурна спадщина руйнується і не відновлюється».
Питання збереження національної культурної спадщини має бути під постійною увагою держави, наголосив В.Янукович.
Глава держави доручив Міністру культури України Михайлові Кулиняку налагодити відповідну роботу з регіонами. «Треба, щоб ви працювали з регіонами, і за кожним об’єктом національної спадщини були закріплені відповідальні. І ми поступово, за участю держави, залучивши місцеві можливості, кожен із таких об’єктів взяли під контроль і поступово їх відновлювали», –  наголосив Віктор Янукович.
«Сьогодні треба долучати до цієї роботи громадські організації, у тих регіонах, де вони вже створені, на захист об’єктів національної спадщини», – сказав Президент (джерело)

Ось так, на думку Президента, треба ставати на захист культурної спадщини:



лінк на відео

Кияни розтрощили паркан на забудові Щекавиці 

ЧП на Суворова актуализировало проблему "замороженых" строительных кранов

Мы ведём надзор за работающими кранами, но в ходе комплексных проверок обращаем внимание и на «замороженные». Больше других меня беспокоит кран «Херсонстроя» на улице Украинской в районе недостроенного телецентра, – говорит Анатолий Яковлев. – Ограждение стройплощадки разрушено, кран ржавеет, никто его не охраняет. Мы составили предписание с требованием либо демонтировать кран, либо привести его в надлежащий вид. Пока ответной реакции нет. Следующий шаг – будем обращаться в прокуратуру. Есть неэксплуатируемые краны и в Таврическом микрорайоне, но там удалось более-менее навести порядок. Владелец – электромеханический завод – обследовал его, поставил охрану. Думаю, что случай на улице Суворова станет поводом к тому, чтобы еще раз обратить внимание на состояние «замороженных» стройплощадок и техники, расположенной на них. Не дай Бог, у нас произойдет такая трагедия, как в Киеве, когда неработающий кран упал на территорию детсада, – тогда мало места будет всем.
(цитата из статьи в газете Гривна)
Видео наглядно илюстрирует мощь конструкций, которые могут начать валиться на улицы и здания: