БЛАГОПОЛУЧНИЙ ГРАД ХЕРСОН
Плавно в розплавлені плавні
Попіл опальний пливе.
Місяць в небесній копальні
Тільки до ранку живе.
Гілка вітається з люка,
Злюка-трава, мов капкан,
І на амброзію юка
Дивиться через паркан.
Тут Мейєрхольдівський простір
Звузив бетон навсібіч.
Недобудований монстр
Сниться театру щоніч.
Поки природа покірно
Грає з людьми в піддавки.
Мовчки йдучи до сокири,
Аж почорніли дубки.
Пили гуляють по саду,
Місто вже нудить від пнів.
Щось не складається з сальдо
Ось уже десять років.
Скоро отримує бонус
Коло херсонських людей.
Наче із дуба, «Макдональдс»
На туалети впаде.
У філармонії щемно
Чорні вітри прокричать.
Їм відповість з «Комінтерну»
Зграя прудких шпаченят.
Сумно хатам і баракам,
Ситі ж тримають фасон.
Тішить їх погляди арка:
«Благополучний…Херсон».
