"...скаргу ТОВ "Амстор" залишити без задоволення..."

В обґрунтування позову [Прокурора до Херосонської міської ради - прим.] зазначалося, що оскаржуваним рішенням було затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Амстор» матеріали вибору місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 5 га. із земель запасу по Миколаївському шосе в м. Херсоні в районі автовокзалу під торгівельно-культурно-розважальний центр, а також надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в оренду. В ході проведеної прокурорської перевірки встановлено, що рішення в цій частині суперечить діючому законодавству, зокрема, ст.ст. 39, 123 Земельного кодексу України, а також положенням Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 19 червня 1996 року № 173 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24 липня 1996 р. за № 379/1404.
Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2012 року адміністративний позов Прокурора м.Херсона до Херсонської міської ради про визнання незаконним та скасування п.п. 2,3 рішення Херсонської міської ради від 13.10.2009 р. № 1305 - задоволений в повному обсязі. Визнано незаконними і скасовано пункти 2 і 3 рішення Херсонської міської ради від 13.10.2009 р. № 1305 "Про виконання постанови Ворошиловського районного суду м.Донецька від 28.09.2009 по справі № 2а-2747/09".  

Судом першої інстанції встановлено, що рішенням Херсонської міської ради від 29.03.2007р. № 377 затверджено перелік умов отримання в оренду земельних ділянок у м. Херсоні на конкурсних засадах, в тому числі і щодо передачі в оренду земельної ділянки по Миколаївському шосе в районі автовокзалу.

За наслідками проведеного конкурсу ТОВ «Амстор»визнано переможцем конкурсу з отримання в оренду земельної ділянки у м. Херсоні по Миколаївському шосе (район автовокзалу), орієнтовною площею 9,00 га.

Пунктом 1.11 рішення Херсонської міської ради від 23.11.2007р. № 632 ТОВ «Амстор»як переможцю конкурсу надано дозвіл на збір матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га по Миколаївському шосе в районі автовокзалу, під торгівельно-культурно-розважальний центр.

На виконання цього рішення третьою особою замовлено у ВАТ «Херсон-Діпромісто»відповідну документацію, зокрема, генеральний план торгівельно-культурно-розважального центру та Містобудівне обгрунтування.

Зазначені документальні матеріали були погоджені з органами земельних ресурсів, природоохоронних, територіальних органів виконавчої влади з питань лісового господарства і санітарно-епідеміологічних органів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, як того вимагали положення ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на той час).

Після цього ТОВ «Амстор»листом № 400 від 08.02.2008р. звернулось до Херсонської міської ради із клопотанням про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, проте належні дії стосовно розгляду вказаного листа міська рада не вчинила, що обумовило звернення ТОВ «Амстор»із відповідним позовом до ТОВ «Амстор».

В подальшому постановою Ворошиловського районного суду м.Донецька від 28.09.2009р. по справі № 2а-2747/09 задоволено адміністративний позов ТОВ «Амстор»та, зокрема, зобов'язано Херсонську міську раду: - затвердити Протокол засідання комісії з проведення конкурсів оренди земельних ділянок на конкурентних засадах №1 від 04.07.2007р.; - розглянути питання про затвердження матеріалів погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га для надання її ТОВ «Амстор»в оренду під будівництво торгівельно-культурно-розважального центру по Миколаївському шосе в районі автовокзалу; - розглянути питання про видачу дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га по Миколаївському шосе в районі автовокзалу в оренду ТОВ «Амстор»під будівництво торгівельно-культурно-розважального центру.

На виконання зазначеної постанови суду Херсонською міською радою прийнято оскаржене рішення від 13.10.2009р. № 1305, п.п. 2 і 3 якого було затверджено Товариству з обмеженою відповідальністю «Амстор»матеріали вибору місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 5 га із земель запасу по Миколаївському шосе в м. Херсоні в районі автовокзалу під торгівельно-культурно-розважальний центр, а також надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки в оренду.

Наведене слугувало підставою для принесення прокурором м. Херсона протесту на рішення Херсонської міської ради від 13.10.2009р. № 1305, у задоволенні якого було відмовлено рішенням Херсонської міської ради від 31.03.2011р. № 177.

Статтями 123, 124 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)  встановлено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу, яким, зокрема, передбачено передачу земельних ділянок за проектами землеустрою щодо відведення цих ділянок.

Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом її відведення, звертається з клопотанням про вибір місця розташування земельної ділянки до відповідної сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевої державної адміністрації.

До клопотання додаються матеріали, передбачені частиною п'ятою статті 151 цього Кодексу.

Вибір місця розташування земельної ділянки та надання дозволу і вимог на розроблення проекту її відведення здійснюються у порядку, встановленому статтею 151 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 151 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), вибір місця розташування земельних ділянок здійснюють відповідні сільські, селищні, міські, районні, обласні ради, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України відповідно до їх повноважень щодо вилучення та передачі (надання) цих ділянок.

Відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування згідно із своїми повноваженнями розглядає заяву (клопотання) і в тижневий строк з дня її реєстрації направляє її копії на розгляд територіальних органів виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органів містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронних і санітарно-епідеміологічних органів, а також до відповідних територіальних органів виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

У разі вилучення органами виконавчої влади земельних ділянок державної власності у межах населеного пункту матеріали заяви (клопотання) подаються для розгляду до відповідного органу місцевого самоврядування.

Зазначені органи протягом трьох тижнів з дня одержання заяви (клопотання) надають відповідній сільській, селищній, міській, районній, обласній раді чи Кабінету Міністрів України, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевій державній адміністрації висновок про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), граничні розміри земельної ділянки та її площу, склад угідь земель, вимоги щодо відведення земельної ділянки.

Вимоги щодо відведення земельної ділянки надаються цими органами у межах їх повноважень, визначених законом. 

Після отримання висновків органів, зазначених у частині сьомій цієї статті, про можливість відведення земельної ділянки для цілей, зазначених у заяві (клопотанні), та рішення Верховної Ради України (у разі необхідності) відповідний орган державної влади або орган місцевого самоврядування, згідно із своїми повноваженнями, у двотижневий строк розглядає матеріали вибору земельної ділянки і приймає рішення про затвердження зазначених матеріалів та надає дозвіл і вимоги на розроблення проекту відведення земельної ділянки або мотивоване рішення про відмову.

Розроблений проект відведення земельної ділянки погоджується з територіальним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, органом містобудування і архітектури та охорони культурної спадщини, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, а також з відповідним територіальним органом виконавчої влади з питань лісового або водного господарства (у разі вилучення (викупу), надання, зміни цільового призначення земельних ділянок лісогосподарського призначення чи водного фонду).

Погоджений проект відведення земельної ділянки після одержання позитивного висновку державної землевпорядної експертизи у випадках, передбачених законом, подається разом з клопотанням про надання земельної ділянки до відповідної державної адміністрації, Ради міністрів Автономної Республіки Крим або сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, які розглядають його в місячний строк і в межах своїх повноважень, визначених цим Кодексом, приймають рішення про надання земельної ділянки у користування.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, на виконання рішення Херсонської міської ради від 23.11.2007р. № 632 ТОВ «Амстор»подано до Херсонської міської ради матеріали погодження місця розташування земельної ділянки орієнтовною площею 5,00 га по Миколаївському шосе в районі автовокзалу, під торгівельно-культурно-розважальний центр, в тому числі генеральний план торгівельно-культурно-розважального центру та Містобудівне обґрунтування.

До зазначених документальних матеріалів були додані погодження природоохоронних та санітарно-епідеміологічних органів.

Зокрема, Державний заклад «Херсонська централізована міська санітарно-епідеміологічна станція»надав висновок від 28.02.2008р. № 02-1/32-805, яким вона попередньо погоджує місце розташування земельної ділянки, за умови обов'язкового отримання погодження обласного управління екології і природних ресурсів в Херсонській області та висновку державної санітарно-епідеміологічної експертизи.

Крім того, Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області надано висновок від 18.11.2008р. № 07-14/9-3970 про погодження місця будівництва торгівельно-культурно-розважального центру на земельній ділянці орієнтовною площею 5,00 га по Миколаївському шосе в районі автовокзалу.

Однак, зазначені вище висновки були скасовані та відкликані.

Постановою Головного державного санітарного лікаря м. Херсона від 21.05.2010р. № 103 скасовано дію висновку Державного закладу «Херсонська централізована міська санітарно-епідеміологічна станція»від 28.02.2008р. № 02-1/32-805, а також висновку від 03.12.2009р. № 02-1/33-4055, яким погоджено проект землеустрою спірної земельної ділянки.

За результатами розгляду протесту прокурора м. Херсона Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Херсонській області скасовано висновок від 18.11.2008р. № 07-14/9-3970.

Таким чином, скасовуючи рішення Херсонської міської ради в оскаржуваній частині, суд першої інстанції правильно зазначив, що при прийняті рішень суб'єкт владних повноважень повинен враховувати як обставини, на обов'язковість яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватись на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення для прийняття рішення, чого не було дотримано відповідачем.

відповідно до ст.ст.25, 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», режим забудови територій, визначених для містобудівних потреб, встановлюється у генеральних планах населених пунктів, планах зонування та детальних планах територій.

           Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування та будівництва об'єктів.

Статтею 24 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»визначено, що з метою забезпечення оптимальних умов життєдіяльності людини в районах житлової забудови, масового відпочинку і оздоровлення населення при визначенні місць розміщення нових, реконструкції діючих підприємств та інших об'єктів, які впливають або можуть впливати на стан атмосферного повітря, встановлюються санітарно-захисні зони.

Санітарно-захисні зони створюються навколо об'єктів, які є джерелами виділення шкідливих речовин, запахів, підвищених рівнів шуму, вібрації, ультразвукових і електромагнітних хвиль, електронних полів, іонізуючих випромінювань тощо, з метою відокремлення таких об'єктів від територій житлової забудови. У межах санітарно-захисних зон забороняється будівництво житлових об'єктів, об'єктів соціальної інфраструктури та інших об'єктів, пов'язаних з постійним перебуванням людей. Правовий режим земель санітарно-захисних зон визначається законодавством України (ст.114 Земельного кодексу України).

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на отримання в оренду якої претендує ТОВ «Амстор», знаходиться в межах санітарно-захисної зони  Відкритого акціонерного товариства «Херсонський нафтопереробний завод».

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про нафту та газ»для забезпечення безпеки населення, що проживає в районі розташування об'єктів нафтогазової галузі, встановлюються охоронні та санітарно-захисні зони, розміри і порядок використання яких визначаються чинним законодавством та проектами цих об'єктів, затвердженими в установленому порядку.

Основою для встановлення санітарно-захисних зон є санітарна класифікація підприємств, виробництв та об'єктів, що наведена у Державних санітарних Правилах планування та забудови населених пунктів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України № 173 від 19.06.1996р. і зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.07.1996р. за № 379/1404, якими визначено, що підприємства за шкідливістю поділяються на 5 класів, відповідно до яких встановлюються санітарно захисні зони від 50 до 3000 м.

Пунктом 5.4 зазначених Правил встановлено, що промислові, сільськогосподарські та інші об'єкти, що є джерелами забруднення навколишнього середовища хімічними, фізичними та біологічними факторами, при неможливості створення безвідходних технологій повинні відокремлюватись від житлової забудови санітарно-захисними зонами.

Санітарно-захисну зону слід встановлювати від джерел шкідливості до межі житлової забудови, ділянок громадських установ, будинків і споруд, в тому числі дитячих, навчальних, лікувально-профілактичних установ, закладів соціального забезпечення, спортивних споруд та ін., а також територій парків, садів скверів та інших об'єктів зеленого будівництва загального користування, ділянок оздоровчих та фізкультурно-спортивних установ, місць відпочинку, садівницьких товариств та інших, прирівняних до них об'єктів.

Територія санітарно-захисної зони не повинна розглядатись як резерв розширення підприємств, селищної території і прирівняних до них об'єктів.

Відповідно до п.4 ст.123 Земельного Кодексу України, підставою відмови  у погодженні  проекту  землеустрою щодо відведення земельної ділянки може  бути  лише невідповідність  його  положень  вимогам  законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Джерело: Ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду