Сейчас нужно спасать архитектурно-историческую СРЕДУ старого города, которая создавалась не одним поколением херсонцев. Над сохранением этой среды, можно сказать, "души города" работали целые институты (как Херсонские так и Киевские). Вначале нужно правильно выполнить АРХИТЕКТУРУ! А в правильной архитектуре газоны обязательно будут! Вспомнилось выражение: Архитектура - застывшая музыка. Так вот, нужно сыграть легкий Херсонский джаз... (М.Вустянский, член диалоговой группы)

середа, 23 вересня 2009 р.

Як, зберігаючи історичне обличчя Херсона, не зашкодити своєму?





















"не зашкодити" тут вжито і в прямому, і в переносному сенсі

Спочатку про переносний

Скажіть, то лише мені здається, що слово "проект" російською пишеться якось інакше?

Лише в мене ця виставка викликала дуже багато питань?

Хотіла відстежити відгуки в ЗМІ, але поки що трапились лише інтернет-видання, що просто інформують про виставку.

Переглянувши ії, спочатку думала, що фотографії - Артема Кияновського ( краще б я так думала...). Потім мені пояснили служителі в виставковому залі, що їх робив Геннадій Кабаченко за задумом автора проекту. Потім тут прочитала, що були ще інші автори...
В цілому виставка викликала багато питань:
  • чому роботи (більшість) надруковані таким маленьким форматом?
  • чому вони розвішані так недбало в різнокольрових рамках?
  • як це поєднується з невеликою кількістю світлин дуже великого формату, і чому обрані саме ці роботи?
  • чому немає підписів, кто автор, і що саме зображено на фото ( у даному випадку це необхідно - адреса будинку, наприклад)

В мене склалася думка, що виставка готувалася поспіхом, без залучення і консультацій професійних фотографів, і в цілому єдиний виставковий зал такого рівня у Херсоні міг би дотримуватись вимог виставкових стандартів. Оскільки я не є фахівець у цій сфері, хотілося б почути враження інших. Бо ніякі взагалі добрі прагнення не можуть вибачати непрофесійне іх втілення.



Зовсім інші емоції викликала експозиція, присвячена Херсону, де авторами є молоді фотографи - Деніс Бояркін і Дмитро Маяцький. Автори відповідально підійшли і до відбору робіт, і до їх оформлення, і до реклами своєї виставки. І хоч вона зайняла дуже невелику площу у відділі краєзнавства обласної бібліотеки, але сприймається дуже органічно і створює особливу атмосферу особистого спілкування авторів (і глядачів) з містом, якоїсь інтимності, неформальності. Ви можете переконатись в цьому самі, зайшовши її переглянути до кінця вересня.




З одним із авторів напередодні Дня міста трапилась не дуже приємна історія (див. газету "Вгору")

Мені здається, що це може свідчити про те, що тема, обрана діалоговою групою - збереження архітектурного та історичного обличчя Херсона - не є легкою та однозначною.




Якщо мешканці міста так легко завдають шкоди людині, особливо творчій людині, - чи можна чекати від них обережного і вдумливого ставлення до архітектурних та історичних пам'яток?

Немає коментарів:

Дописати коментар