З досвіду сумчан

«У Сумах активно зменшуються зелені зони», – заявили сумські екологи 22 лютого 2010 р.
Галерея
Понеділок, 22 лютого 2010 17:36

В понеділок, 22 лютого 2010 р. в прес-центрі SumyNews відбулася прес-конференція на тему: «Міф: Суми – зелене місто. Яким насправді є місто Суми сьогодні? Що очікує нас завтра?»
«В Сумах активно позбавляються зелених насаджень, зменшують зелені зони та забудовують береги водоймищ», – говорять гості прес-центру. Кожен рік зелені зони міста зменшуються мінімум на 10 гектарів.

Про норми співвідношення зелених насаджень та забудованих територій згідно із національними та європейськими стандартами, а також, про наслідки подібної «господарської» діяльності, журналістам розповіли викладачі Сумського державного університету, члени громадської експертної комісії з питань екології та благоустрою.
Під час прес-конференції також був оприлюднений відкритий лист Громадської експертної комісії з питань благоустрою та екології до мера м. Суми Геннадія Мінаєва, депутатів Сумської міської ради та медіа.

ВІДКРИТИЙ ЛИСТ
Громадської експертної комісії з питань благоустрою та екології

Суми ще не так давно було відоме як місто парків і троянд. Цей імідж створювався важкою працею людей, що любили наше місто. Саме це відрізняло його від інших міст і робило життя його мешканців комфортним і неповторним.

Тепер Суми вже не можна назвати зеленим містом. Площа зелених насаджень в нашому місті має складати не менше 1400 га, в той час як сьогодні ця цифра вже є меншою. Згідно із європейськими стандартами, площа забудованих територій має дорівнювати площі зелених насаджень в місті. Для прикладу, у Донецьку сквери та парки займають 51% площі міста.

Для чого нам дерева?

Відповідь проста – вони зберігають наше здоров’я. Ми, можливо, нагадаємо про всім відомі речі, про які міська влада протягом вже багатьох років забуває, ухвалюючи рішення про вирубки та забудови.

По-перше, озеленені території є єдиним природнім фільтром, який затримує пил, що піднімається з поверхні ґрунту та викидається промисловими підприємствами. Ви думаєте, це відбивається тільки на нашому взутті та одягу? Крім того, що пил розносить віруси та бактерії, провокує різні види алергій, він є причиною збільшення онкологічних захворювань.

По-друге, дерева затримують частину вихлопних газів. Це особливо стосується мешканців будинків на вулицях з інтенсивним рухом транспорту (вул. Харківська, вул. Лушпи, вул. Черепіна, пр. Курський та ін.). Можливо, Ви помітили, що дерева по вул. Харківській починають жовтіти вже у серпні. Тому, коли приймають рішення про будівництво таких об’єктів, як офіс та Виставковий центр «Укрросметалу», люди мають розуміти, чого це їм коштує.

По-третє, спекотним літом, зелені насадження утримують вологу, підтримуючи комфортний температурний режим. Вони здатні знизити температуру повітря на 5°С і більше. Пригадайте, який мікроклімат панує спекотного дня у наших, так званих, спальних мікрорайонах.

І нарешті, це єдині організми, що виробляють кисень. Чи він більше нам не потрібен?

В якому стані наші річки та озера?

Згідно з гідрологічними дослідженнями, які було проведено у 2006 році, озеро Чеха знаходиться у критичному стані – процеси самоочищення вже ледь справляються з процесами забруднення. Ще трохи і озеро стане «стічною канавою». Що відбувається? Не секрет, що рівень озера вищий рівня річки Псел, з яким воно з’єднано підземними руслами. Після будівництва вул. Харківської можливість сполучення з річкою у бік вул. СКД було припинено. Тепер озеро переповнюється, що є причиною підтоплень в районі вулиць Тихорецької, Плеханова, провулку Дунайський та ін. Ситуація з підтопленнями загострюється внаслідок будівництва на берегах озера з боку вул. Черепіна – фундаменти будинків перекривають підземне сполучення озера із річкою. Абсолютною помилкою, також, є будівництво багатоповерхівок у безпосередній близькості до берегів озера з боку вул. Д. Коротченка. І природоохоронне законодавство тут ні до чого. Навіть за умов формального дотримання юридичних норм, таке будівництво буквально знищить хитку екологічну систему озера. Якщо не припинити це зараз, дуже скоро ми отримаємо та передамо у спадок нашим дітям смердюче болото посеред міста.

Річка Псел, також потребує негайної уваги. Нажаль, ідея «випрямлення» річки та поглиблення русла, яку було реалізовано більше 30 років тому призвела до катастрофічних наслідків. Зараз, в це «корито» в центрі міста тече та осаджується весь міський бруд. В воді відбуваються органічні процеси, в результаті яких виділяється сірководень та метан. Ми вже бачимо, що біля мосту на вул. Прокоф’євапіднімається рослинність. Це свідчить про інтенсивне заболочування цієї частини Псла. Крім утворення метану, такі місця є благодатним середовищем для росту анаеробних, в т.ч. і патогенних бактерій, що є збудниками багатьох шлунково-кишкових захворювань.

Берега річки Псла (так само, як і інших міських річок) мають бути максимально звільнені від будь-яких забудов. Натомість за останні 10 років ми стали свідками повальною моди будувати якомога ближче до води. Це і розважальні заклади, і приватні будинки. Припинити це злочинне безглуздя – означає дати шанс Пслу на спасіння. Хоча і цього буде замало. Необхідно провести дослідження проблеми та виробити відповідний план дій.

Парки та сквери

Особливістю нашого міста, крім недостатньої площі зелених насаджень, є нерівномірне озеленення. Особливу увагу треба приділити 9-12 мікрорайонам, що побудовані на насипному піщаному ґрунті. Не треба висаджувати липи – вони не приживаються на піску. Треба використовувати інші породи: горобину, листвиницю, сосну. Залучити до проектування місцевих скверів та зелених смуг фахових ботаніків.

Припинити забудову фактично існуючих зелених зон. Взагалі, будувати на газонах вже стало нормою. Прикладом такої «господарності» є забудова скверу біля 1 гімназії по вул. Засумській та плани по забудові газону на вул. Петропавлівській біля будинку № 73 (там вже 3 роки стоїть будівельна огорожа). Припиніть це! Необхідно збільшувати, а не зменшувати кількість зелених насаджень.

Окрема проблема – парк ім. Кожедуба. Перед будь-яким плануванням необхідно враховувати, що це по суті острів. Тут взагалі нічого будувати не можна. Всі підземні стоки ідуть з правого корінного берега Псла. Якщо почати переривати підземну дренажну систему річки – воді нікуди буде дітись і вона почне підтопляти будівлі. На театральній площі вона вже стоїть у підвалах. Чим це загрожує? Зсувами!!! Як тільки вода підмочить глиняний шар – весь правий берег і частково стадіон «Ювілейний» попливе вниз як на санчатах.

Ми звертаємось, насамперед, до депутатів Сумської міської ради з вимогою припинити знищення зелених насаджень в м. Суми. Вже протягом майже півроку більшість з вас відмовляються підтримати рішення «Про введення мораторію на зміну цільового призначення земельних ділянок в місті Суми». Ми знаємо, що група депутатів ініціює розгляд цього питання на сесії, що відбудеться 24 лютого 2010 р. Підтримкою цього рішення ви дасте всім сигнал для зміни відношення влади до мешканців Сум та екологічних проблем міста.

В подальшому ми, як Громадська експертна комісія Сумської міської ради з питань благоустрою та екології готові запропонувати низку заходів щодо виправлення ситуації, що склалася в місті.

Сергій ШЕВЧЕНКО, доцент кафедри прикладної екології СумДУ
Дмитро ЛАЗНЕНКО, доцент кафедри прикладної екології СумДУ
Юрій ПЕТРУШЕНКО, заступник директора Центру заочної, дистанційної та вечірньої форм навчання СумДУ


Сумчани можуть залишитися без міського парку
11.06.2008, 15:55

10 червня на позачерговому засіданні Громадської екологічної ради при держуправлінні навколишнього природного середовища в Сумській області розглядалося питання щодо стану та перспективи розвитку центрального міського парку ім. І. Кожедуба. Адже, на сьогодні питання забудови цієї зони відпочинку є дуже болючим для екологічної громадськості міста. По-перше, забудова території міського парку порушує вимоги чинного законодавства, та є недопустимою, тому що цим порушуються особливості ландшафту і оптимальне розташування зелених зон м. Суми. Екосистема, що сформувалася у водоохоронній зоні р. Псел на території міського парку, має значну природну цінність та видове біологічне різноманіття. По-друге, міський парк є потужним захисним біологічним фільтром, виконує кліматоутворюючу функцію, нівелює інтенсивний локальний техногенний вплив міста.
Голова Сумської обласної організації Партії Зелених України Сергій Лустенко під час засідання зауважив, що на сьогодні орієнтовна кількість зелених насаджень загального користування з розрахунку на 1-го мешканця обласного центру складає близько 25 мІ. Для формування здорового оточуючого середовища в такому місті як Суми необхідно, щоб на одного мешканця припадало 50 мІ зелених насаджень (за даними ВООЗ), тобто площа насаджень загального користування повинна становити – не менше 1200 га. Згідно загальних даних площа зелених насаджень загального користування у м. Суми становить близько 600 га. Таким чином, уже зараз площа зелених насаджень загального користування недостатня і потребує її збільшення.
За результатами своєї роботи Громадська екологічна рада направила ряд звернень до відповідальних посадових осіб. Так, у зверненні до голови Сумської облдержадміністрації вимагається розглянути стан справ щодо реконструкції та розвитку міського парку, в тому числі в розрізі оцінки та аналізу підстав подальшого державного фінансування заходів по реконструкції міського парку, що передбачені Середньостроковою програмою економічного та соціального розвитку Сумської області на 2008-2011 роки, яка затверджена рішенням сесії Сумської обласної ради від 16.05.2008 р.
Звернення до міського голови м. Суми та до Сумської міської ради містить наступні вимоги:
1. Надати повну і достовірну інформацію щодо попередніх і прийнятих управлінських та проектних рішень щодо реконструкції та розвитку міського парку.
2. Невідкладно залучити представників Громадської екологічної ради до роботи Робочої групи по визначенню зон та концепції розвитку міського парку ім. І. Кожедуба, що діє відповідно до розпорядження міського голови від 01.1007 №801-Р.
3. Затвердити межі центрального міського парку ім. І. Кожедуба відповідно до розробленої технічної документації із максимально можливим збереженням території зайнятої зеленими насадженнями.
4. Забезпечити розробку Проекту реконструкції зелених насаджень та озеленення центрального міського парку ім. І. Кожедуба відповідно до Програми охорони навколишнього природного середовища м Суми на 2006-2010 рр., що затверджена рішенням Сумської міської ради від 14.06.07 №31-МР.
5. Забезпечити наступну реалізацію Проекту реконструкції зелених насаджень та озеленення центрального міського парку ім. І. Кожедуба в рамках заходів з реконструкції парку.
6. Не відводити земельні ділянки для забудови, у т.ч. для розміщення споруд спортивного призначення, за рахунок території парку, що зайнята зеленими насадженнями.
7. Удосконалити місцеві нормативно-правові акти у даній галузі, а саме: Правила утримання зелених насаджень у м. Суми, які затверджено рішенням Сумської міськради №850-МР від 23.06.2004 р., в установленому порядку привести у відповідність до Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, які затверджено наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України №105 від 10.04.2006 р.
Начальнику державного управління охорони навколишнього природного середовища в Сумській області Черненку В. В. та головному санітарному лікарю м. Суми Черняку О. М. було запропоновано відмовити у погоджені матеріалів по відведенню земельних ділянок під будівництво на території міського парку.

+ стаття "Эффективная экономика" (248 КВ)
Опубликовать