Сейчас нужно спасать архитектурно-историческую СРЕДУ старого города, которая создавалась не одним поколением херсонцев. Над сохранением этой среды, можно сказать, "души города" работали целые институты (как Херсонские так и Киевские). Вначале нужно правильно выполнить АРХИТЕКТУРУ! А в правильной архитектуре газоны обязательно будут! Вспомнилось выражение: Архитектура - застывшая музыка. Так вот, нужно сыграть легкий Херсонский джаз... (М.Вустянский, член диалоговой группы)

середу, 23 вересня 2009 р.

Государственный реестр недвижимых памятников Украины

Памятники Джону Говарду и Федору Ушакову в Херсоне внесены в Государственный реестр недвижимых памятников Украины.

Об этом сказано в постановлении Кабмина от 3 сентября № 928, текст которого обнародован в газете «Урядовий кур’єр».

Этим же постановлением в Госреестр внесены ещё 32 памятника, которые расположены в Бериславском, Цюрупинском, Новотроицком, Каховском, Голопристанском, Нововоронцовском, Великолепетихском, Врехнерогачикском и Белозерском районах Херсонской области.(подробнее)

Як, зберігаючи історичне обличчя Херсона, не зашкодити своєму?





















"не зашкодити" тут вжито і в прямому, і в переносному сенсі

Спочатку про переносний

Скажіть, то лише мені здається, що слово "проект" російською пишеться якось інакше?

Лише в мене ця виставка викликала дуже багато питань?

Хотіла відстежити відгуки в ЗМІ, але поки що трапились лише інтернет-видання, що просто інформують про виставку.

Переглянувши ії, спочатку думала, що фотографії - Артема Кияновського ( краще б я так думала...). Потім мені пояснили служителі в виставковому залі, що їх робив Геннадій Кабаченко за задумом автора проекту. Потім тут прочитала, що були ще інші автори...
В цілому виставка викликала багато питань:
  • чому роботи (більшість) надруковані таким маленьким форматом?
  • чому вони розвішані так недбало в різнокольрових рамках?
  • як це поєднується з невеликою кількістю світлин дуже великого формату, і чому обрані саме ці роботи?
  • чому немає підписів, кто автор, і що саме зображено на фото ( у даному випадку це необхідно - адреса будинку, наприклад)

В мене склалася думка, що виставка готувалася поспіхом, без залучення і консультацій професійних фотографів, і в цілому єдиний виставковий зал такого рівня у Херсоні міг би дотримуватись вимог виставкових стандартів. Оскільки я не є фахівець у цій сфері, хотілося б почути враження інших. Бо ніякі взагалі добрі прагнення не можуть вибачати непрофесійне іх втілення.



Зовсім інші емоції викликала експозиція, присвячена Херсону, де авторами є молоді фотографи - Деніс Бояркін і Дмитро Маяцький. Автори відповідально підійшли і до відбору робіт, і до їх оформлення, і до реклами своєї виставки. І хоч вона зайняла дуже невелику площу у відділі краєзнавства обласної бібліотеки, але сприймається дуже органічно і створює особливу атмосферу особистого спілкування авторів (і глядачів) з містом, якоїсь інтимності, неформальності. Ви можете переконатись в цьому самі, зайшовши її переглянути до кінця вересня.




З одним із авторів напередодні Дня міста трапилась не дуже приємна історія (див. газету "Вгору")

Мені здається, що це може свідчити про те, що тема, обрана діалоговою групою - збереження архітектурного та історичного обличчя Херсона - не є легкою та однозначною.




Якщо мешканці міста так легко завдають шкоди людині, особливо творчій людині, - чи можна чекати від них обережного і вдумливого ставлення до архітектурних та історичних пам'яток?

жовтень 2009 року

(у жовтні 2009 року плануються вибори до комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО)
Треба зазначити, що нині від України до списку ЮНЕСКО включені: Собор Святої Софії та Києво-Печерська лавра (1990 р.); ансамбль історичного центру Львова (1998 р.); геодезична дуга Струве (2005 р.) та букові праліси Карпат (2007 р., як об’єкт природної спадщини). На засіданні комітету Україна представила перелік об’єктів, які теж можуть претендувати на внесення до списку ЮНЕСКО. Зокрема, йдеться про Андріївську та Кирилівську церкви в Києві; резиденцію Буковинських митрополитів у Чернівцях; археологічний комплекс «Кам’яна могила» у Запорізькій області; культурний ландшафт каньйону Кам’янця-Подільського; національний біосферний заповідник «Асканія Нова». Зазначені охоронні території (усього – 14) в різні роки увійшли до попереднього списку ЮНЕСКО. Доля деяких з них вирішуватиметься у 2010 році.(докладніше)